м.Львів, вул.Кирилівська 3а

098 155 6777 12dniv@gmail.com

СВЯТА МОНІКА — ЗАСТУПНИЦЯ АЛКОЗАЛЕЖНИХ

Свята Моніка є святою заступницею заміжніх жінок, алкозалежних, складних шлюбів, проблемних дітей, жертв невірства і жертв нецензурної лексики. Свята Моніка була матір’ю св. Августина Аврелія. Її вшановують у Римо-Католицькій Церкві, де згадують і поклоняються за визначні християнські чесноти, особливо за страждання від зрад її чоловіка і життя, сповнене молитвою, за навернення сина, який згодом у своїй «Сповіді» розлого описав її побожні вчинки. Як свідчать відомі християнські передання, за свого сина свята Моніка плакала кожної ночі.

Моніка народилася у християнській сім’ї у м. Тагасті в Північній Африці приблизно 331 року і була донькою побожних батьків, які ростили її у вірі. Августин подає тільки один випадок з її юності, який, очевидно, розповіла сама Моніка, про те, як їй загрожувала небезпека стати п’яничкою. Але вона отямилася, коли її таємні дегустації у винному погребі стали явними, а розлючена служниця назвала її «алкоголічкою». Такий гострий докір змусив Моніку змінити свою поведінку і виявити наполегливість у подоланні потягу до випивки. Можливо, саме тому одужуючі алкозалежні просять про заступництво у святої Моніки.

У ранньому віці вона вийшла заміж за Патриція, який обіймав офіційну посаду в Тагасті. Це був язичник жорстокої вдачі, що виявляв свій поганий характер і за межами дому. Внаслідок цього подружнє життя Моніки важко було назвати щасливим. Свекруха була такою ж недоброю, як і чоловік, якого нервувала звичка Моніки молитися, але стверджують, що він завжди виявляв до неї певну повагу.

Моніка мала троє дітей: Августин був найстаршим, другим був Навігій, а наймолодшу дитину, дівчинку, звали Перпетуа. Моніка не мала можливості безпечно охрестити своїх дітей і дуже переживала, коли Августин захворів. Вона попросила в Патриція дозволу охрестити Августина. Патрицій погодився, але коли хлопчик одужав, то передумав.

Врешті-решт її чоловік став християнином, незадовго до смерті. Вона ж вирішила не виходити вдруге заміж.

Тепер усе занепокоєння Моніка зосередила на Августині, який жив вечірками, загалом безладно і, як сам розповідає, був лінивим. Він захопився маніхейством, і, коли одного разу повернувся додому й поділився своїми поглядами стосовно вчення Мані, Моніка вигнала його з дому. Однак відомо, що вона мала дивне видіння, яке переконало її примиритися з сином.

Саме тоді вона пішла до одного єпископа, ім’я якого не згадується, але який потішив її відомими тепер словами: «Дитина таких великих сліз ніколи не загине». Моніка виру-шила за своїм непокірним сином до Риму, куди він таємно поїхав. Після 17 років спротиву там вона зустріла єпископа Амвросія і з його допомогою нарешті отримала радість побачити навернення Августина у християнство.

У своїй книзі «Сповідь» Августин описав особливу практику своєї матері «приносити до певних каплиць, встановлених на честь святих, кашу, хліб і вино як пожертву». Коли вона переїхала до Мілана, єпископ Амвросій заборонив їй використовувати вино для пожертви, бо «воно могло стати поштовхом до ненаситності для тих, хто вже підкорився звичці випивати». Отже, Августин написав про неї: «Замість кошика, наповненого плодами землі, вона навчилася приносити до каплиць мучеників серце, сповнене найчистіших намірів, і давати все, що могла, бідним — там бо мученики причащалися Тіла Господнього, наслідуючи страсті Господні, вони принесли себе в жертву і отримали вінець» («Сповідь», книга 6, розділ 2.2).

Мати і син провели півроку в справжньому мирі, і врешті його охрестили у церкві св. Івана Хрестителя в Мілані.

У порту Остія Моніка захворіла. Вона знала, що виконала свою місію і її життя незабаром закінчиться. Але мала такий гарний настрій, що сини і не здогадувалися про наближення смерті. Відчуваючи слабкість, Моніка сказала Августинові: «Я не знаю, що мені залишається робити і чому я все ще тут, усі мої бажання цього світу виповнилися. Усе, чого я прагнула, було побачити тебе католиком і дитиною Неба. Бог дарував мені навіть більше, допомігши тобі відмовитися від земних радостей і присвятити себе Йому на службу».

Найкращі сторінки «Сповіді» Августин написав унаслідок переживань після смерті матері.


Молитва про заступництво святої Моніки

Дорога свята Моніко!

Схвильована дружино і мамо, багато жалів терза­ли твоє серце протягом твого земного життя. Однак ти ніколи не впадала у відчай і не зневірялася. З до­вірою, наполегливістю та глибокою вірою ти щоден­но молилася за навернення свого чоловіка Патриція і дорогого сина Августина, і твої молитви були ви- слухані. Даруй мені таку ж витривалість, терплячість і віру в Господа. Заступайся за мене, дорога свята Моніко, щоб Господь прийняв і вислухав моє благан­ня за (назвіть ім’я людини, за яку молитесь), і даруй мені благодать прийняти Його волю в усьому. Амінь.