м.Львів, вул.Кирилівська 3а

098 155 6777 12dniv@gmail.com

Що ми знаємо про чесноту тверезості?

В ситуації радикальної загрози існуванню людства, якою є зловживання алкоголем, та сам алкоголізм, чеснота тверезості є однією із основних людських цінностей, а одночасно одна з основних богословських чеснот.

Брак тверезості не лише унеможливлює відповідальне ставлення до життя та реалізацію християнського покликання, це унеможливлює збереження і охорону будь-яких інших чеснот. Під чеснотою тверезості розуміємо повне утримання від алкоголю, або вживання в символічних кількостях.

Пояснюючи біблійні вислови на тематику тверезості і вживання алкоголю, слід пам’ятати що Святе Письмо не знало високо процентних алкогольних напоїв. Зазвичай вино вживали разом з водою, а відтак відбувалась певна градація вина. Після сильнішого подавалось слабше вино, щоб не допустити до оп’яніння. Тому чеснота тверезості, не виключає поміркованого вживання. «Вино для людей – життєвий напій, коли то його помірковано п’ють. Гіркота для душі – вино, пите занадто, та ще й із пристрастю і з суперечкою. (Сир. 30, 27-29)» «Зважайте на самих себе, щоб часом серця ваші не обтяжилися обжирством, пияцтвом (Лк. 21,34)»

Святе Письмо не трактує вино як річ злу саму в собі але закликає до стриманості і пильності.

Схожі слова говорить св.. Йоан Золотоустий: «Не вино а пияцтво – погана справа. Воно може притупити почуття і затьмарити розум. Тож будемо втримуватися від пияцтва; не кажу: будемо утримуватися від вина, але: будемо утримуватись від пияцтва; не від вина походить пияцтво, – бо вино є творіння Боже, а творіння Боже не заподіює нічого поганого, – але порочна воля викликає пияцтво.”(Проповідь про вино і пияцтво)

Проте, існують ситуації, в яких тверезість означає абсолютну стриманість. Так є в випадку щодо дітей та молоді. У час, коли молода особа розвивається, кожне сягання за чаркою з спиртним є завданням кривди самому собі. Така поведінка перешкоджає нормальному психофізичному розвитку, і водночас веде до швидкого узалежнення від алкоголю.
Чеснота тверезості відносно дітей та молоді означає цілковиту стриманість від вживання алкоголю принаймні до 18-ти років життя. Абстиненція є однак моральним обов’язком також для певного кола дорослих осіб та життєвих ситуацій. По перше, цілковита стриманість, до кінця життя, зобов’язує алкозалежних осіб. Це єдиний спосіб, щоб вони не зловживали алкоголем. В особливий спосіб абстиненція стосується вагітних жінок, водіїв в часі праці, всіх груп працівників на їх місцях праці, осіб, які склали присягу стриманості та тих, для кого навіть символічне вживання алкоголю було б шкідливе для здоров’я.
Поза згаданими випадками, повна абстиненція від алкоголю, не являється обов’язковою формою чесноти тверезості з сторони дорослих осіб. Натомість це дуже цінний дар, певної людини для себе і для інших людей. Особливо цінним і потрібним є цей дар для вихователів. До дару абстиненції запрошені педагоги, батьки, священики, Богопосвячені особи.
Надзвичайно цінним є дар абстиненції з сторони близьких та рідних узалежненої особи, почавши від чоловіка чи дружини. Слід підкреслити, що дар абстиненції є в повні зрілим тоді, коли виплаває з любові до людей, а не з ненависті до алкоголю. У цьому контексті можна сказати що вживання алкоголю у символічній кількості є звичайним шляхом християнської чесноти тверезості.
Дар абстиненції з сторони дорослих це пророчий шлях, це свідчення. Це дорога виняткової турботи про тверезість власну та інших. Це дуже потрібна дорога.

У Богословському вимірі, чеснота тверезості є чимось більшим аніж стриманість від алкоголю, чи не надуживання ним. Це не лише тверезість у фізичному, матеріальному сенсі. Це також тверезість у сенсі інтелектуальному і духовному. Можна взагалі не вживати алкоголю, а мати деструктивне мислення і неправильну духовність. По суті тверезою є та людина, яка стежить за правильністю цілісністю і второпністю свого мислення. «Тому, підперезавши стан вашого ума, тверезі…», (1Пет. 1,13). Твереза людина це та, яка чуває над цілим своїм життям, над благородністю і святістю свого серця та своїх вчинків. «Ми ж, які належимо дневі, будьмо тверезі, надягнувши броню віри та любови й шолом надії на спасіння (1 Сол. 5,8)»

Добре організована та ефективна праця на ниві тверезості вимагає випрацювання точної поглибленої концепції душпастирства тверезості. Найпоширенішою помилкою в цій царині є ототожнення душпастирства тверезості з душпастирством алкоголіків. Такий стан справ провадить до дуже завуженої концепції душпастирства тверезості, і передбачає що в тому середовищі де не маємо справи з узалежненими людьми, душпастирство тверезості є непотрібне.

Тим часом, душпастирство алкозалежних є лиш одним із вимірів душпастирства тверезості. Ясна річ що це є важливо, тому що узалежнені та їхні найближчі переживають певну драму, а до таких людей і середовищ Христос посилає священиків в першу чергу.

.Душпастирство тверезості, це турбота за поширення і збереження чесноти тверезості всіма вірними. Також це є діяльність, яка зараховується до загального душпастирства, актуального у всі часи і в кожному середовищі, являючись водночас обов’язком кожного священика.

Натомість у душпастирстві узалежнених, пастирська опіка скерована безпосередньо до людей узалежнених і водночас до їх співзалежних родичів. Ця опіка вимагає спеціальних знань, особливо з області психології, і водночас терапії узалежнення і співузалежнення. З цієї причини душпастирство тверезості є залічене до спеціального душпастирства і вимагає додаткової спеціальної освіти душпастирів.

О. Марек Дзівіскі
Переклав з польської о. Тарас Гадомський. http://sober-way-of-life.org.ua